Візит, який мав би стати особистою поразкою Папи Бенедикта XVI, обернувся його особистим тріумфом.
Про це можна судити, відстежуючи тон і зміст публікацій в мас-медіа, що коментували перебіг візиту. Перед початком поїздки Бенедикта XVI до Великобританії здавалося, що він прямує в постхристиянську або навіть атеїстичну країну, в якій звістка про Ісуса Христа вже нікого більше не цікавить. ЗМІ цікавилися лише супротивниками візиту, які знаходили все нові і нові приводи, щоб скомпрометувати високого гостя та його «архаїчні» погляди. Проте Папа ще на борту літака по дорозі на Британські острови заявив про свій намір з мужністю і радістю вступити в діалог з атеїстичним суспільством.
Недільні випуски британських газет сходяться на думці, що країна дуже швидко полюбила Папу. У Лондоні, зазначеному цілої мозаїкою різних культур та релігій, у зустрічах з Понтифіком взяли участь тисячі вірних. У Гайд Парку в молитовному чуванні перед беатифікацією Джона Генрі Ньюмена брало участь близько 100 тисяч чоловік, приблизно стільки ж вийшло на вулиці Лондона, коли по них проїжджав Папський кортеж. Коментатори відзначають, що багато лондонців висловлювали свої симпатії Папі. Урядовий чиновник Кріс Петтон, що відповідав за організацію візиту, назвав його «надзвичайно успішним».
Так чи інакше, всі британські медіа були змушені визнати успіх візиту. Правда, деякі з них тут же спробували принизити його значення. Використовуючи дані ряду соціологічних опитувань, вони акцентували той факт, що більшість британських католиків не живуть у злагоді з офіційним вченням Церкви, а також постійно нагадували, що Папа винен у забороні абортів, евтаназії та презервативів. Насправді ж Бенедикт XVI говорив з британцями про куди більш серйозні речі. Це визнав і прем’єр-міністр Великобританії Девід Кемерон, відзначаючи, що Папа запропонував його країні «сісти і задуматися». І перефразувавши слова Понтифіка Кемерон сказав, що віра – це дар, до якого слід ставитися з повагою, а не проблема для парламентських дискусій.
У підсумку всі коментатори визнають, що Бенедикту XVI вдалося не тільки подолати недовіру до своєї персони, а й зібрати навколо себе безліч людей, чого ніхто не очікував.
За матеріалами: sibcatholic.ru